«Великдень просить на гостину»

На столі - духмяна Пасха,

А круг неї – писанки.

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі віки.

Немала у нас родина,

Та молитва всіх єдина:

Хай розквітне Україна,

Як в погожі дні – весна.

Платон Воронько

Великдень , Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства – подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов’ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця…

Людство відзначає цей день уже тисячі років. Тож зібрало чимало способів вшанування воскреслого Хреста, що сформувалися у традиції та звичаї. Основна ознака Великодня – паска, яка в своїй символиці поєднала давнину до християнських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Тому готуючись в часі Великого посту до гідної його зустрічі, протягом цілої чотиридесятниці (навіть у святкові дні) , люди пишуть писанки, вишивають рушники і серветки якими згодом покривають великодні кошики. Страсного тижня господині печуть особливих хліб  - паску – на згадку про Христосові слова: «Я є Хліб життя». Ці паски є найбільшою окрасою і основною поживою Великоднього столу.

До свята Великодня в Новоприлуцькій сільській бібліотеці було презентовано виставку-інсталяцію "Великдень просить на гостину".